І так. Почнемо.

Розпочинаємо з Kawasaki KDX250SR 91 року, який був придбаний в занедбаному стані. Рама пофарбована невідомо чим, кольору "совєцький паркан". Стан двигуна також викликає сумніви, але сезон відкатав без нарікань. Довгими зимніми вечорами саме час надати достойного вигляду мотороліку.

Він був повністю розібраний.

Двигун.

Після розтину стало зрозуміло, що поршнева приїхала вже давно, хоча теоретично поршень мав бути новий з невеличким пробігом(зі слів попередників, які я піддав сумніву). Задирки на поршні та сліди корозії на нікасільовому циліндрі. Таким чином, оскільки версія SR для ринку Японії, то поршень можливо знайти лише оригінальний, від версії R не підходить. Ціна на оригінальний поршень з кільцями дуже непристойна, почалися пошуки альтернативних варіантів. Із альтернатив за геометрією підходить від KX250 90-91 років, але діаметр пальця  менший на 1мм, і відстань від пальця до верху більша. Але виявилось, що шатун від КХ на стільки ж коротший. Таким чином, якщо замінити шатун з поршенем, то отримаєм таку ж відстань від нижньї головки шатуна. Далі колінвал. З ним виявилось все більш прикро, корозія на цапфах, в тих місцях, по яких працюють сальники, сальники забиті в картер невідомо як і чим. Довелось шукати вживаний колінвал. Знайшовся недорого з вбитим шатуном, але цапфи в гарному стані (шатун я планував замінювати у будь-якому разі). Колінвал перепресований, замінені сальники та вальниці колінвала, новий поршень.

Ходова.

Рама та інші дрібниці відправились в піскоструменеву обробку та на фарбування. Порошкову фарбу потрібного кольору довелось пошукати. Із наших фарбувальників всі сказали що таку малу кількість ніхто мені замовляти не буде. Як завжди допоміг єбей. Трохи більше 10 баксів за півкіла фарби (колір RAL6018). Дочекався фарбу, відвіз фарбувальникам. Очікуємо на результат. Через кілька днів забрав, результат чудовий, те що і потрібно було "кавасцачний яскраво зелений".

Маятник був відполірований та пофарбований порошковим лаком.

 

Після збирання та встановлення двигуна, придбав колеса(привіт Діма fanatic:) ). Колеса від  Aprilia SX125. Ободи 3.00" передній, та 4.25" задній, передній гальмівний диск 320мм, чудовий варіант. Під час встановлення коліс виникли наступні задачі: у Апріліі обидві вісі 17мм у КДХа 20мм в задньому колесі, та 15мм в передньому. На передньому все вирішилось лише заміною вальниць: 17х40х12 --> 15х40Х12. І оскільки відсутній механізм спідометру, то потрібні інші втулки, нижче креслення.

Далі встановлення гальма. Зрозуміло, що рідний двотолоковий супорт на супермото виглядає "ніяк" (та і не гальмує). В глибинах гаража лежав чотирьохтолоковий Brembo, чи то від Дукаті, чи від Хускварни, чи від КТМ, історії це невідомо. Декілька вечорів біля фрезерного станка, і перехідник готовий. Супорт на своєму місці.

  

 Після прокачування гальм, підвердились очікування, що рідної машинки вже не вистачить, ручка діставала до руля. Таким чином на ЇЇ місце стала Brembo від 690го КТМа, весь передній контур Брембо.

Далі заднє колесо. Простою заміною вальниць питання не вирішувалось. Довелось розшпицьовувати колесо та проточувати маточину під вальниці 20х42х12, доречі у апрілії за сторони зірки, дві вальниці, таким чином на заднє колесо потрібно 3 вальниці і нова розпірна втулка под 20мм вісь. Втулки ззовні підбирав так щоб відстань від зірки до маятника залишилась так як на рідному колесі. Також довелось виготовляти кріплення супорта, оскільки маточина ширша, і гальмівний диск в кількох міліметрах від фіксатора супорта. По центру маятника колесо легко регулюється шпицями, довелось робити зміщення близько 5мм.

Далі фарбування паливного баку, та обклеювання плівкою пластику в рідний колір, як пишуть японці "Rosy Pink" за таблицею RAL 4010.

Ось що з цього вийшло.

Зірки покищо 14-45, крейсер 100км/год, хочу спробувати 14-43.

З карбюратором (Keihin PWK 35) потрібно шукати налаштування, покищо стоїть жиклер 42 холостого ходу, але здається підливає, та 140 головний (рідний 125, але викинутий шноркель) приблизно як треба. Замовив 38 ХХ та 145 головний, спробую. 

Наприкінці минулого сезону встановив резонатор FMF, і як виявилось на практиці, жиклер 150 малувато, згорів поршень:( Довелось відновлювати нікасіль, але тепер новий кований поршень Wiseco. Жиклер поставив 165. Очікуємо на весну.

    

Порівняння на діностенді: сток резонатор(чорний) проти FMF(червоний)